Творчий вечір до дня народження Ліни Костенко
Як відомо, 19 березня — день народження відомої української письменниці сучасності Ліни Костенко. З цієї нагоди у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться творчий вечір під назвою «Мене не можуть люди не почути – душа в мені розгойдана, як дзвін!».
Ініціаторами проведення заходу виступив громадський рух «За Львів Бандерівський», його підтримали молодіжні організації Львова «Студентське Братство Львівщини», «Студентське Братство ім. Степана Бандери», «Молода Галичина» та інші.
У програмі вечора — музично-поетична композиція за участю студентських театрів «Наше Все» і «Хочу», виступи вокально-інструментальних колективів, ансамблю сопілкарів «Заграва», гуртів «Де Сенс» (Львів) та «Веремій» (Київ).
Початок дійства о 18:30.
Вхід вільний.
Зустрічі в соц-мережах:
Ініціаторами проведення заходу виступив громадський рух «За Львів Бандерівський», його підтримали молодіжні організації Львова «Студентське Братство Львівщини», «Студентське Братство ім. Степана Бандери», «Молода Галичина» та інші.
У програмі вечора — музично-поетична композиція за участю студентських театрів «Наше Все» і «Хочу», виступи вокально-інструментальних колективів, ансамблю сопілкарів «Заграва», гуртів «Де Сенс» (Львів) та «Веремій» (Київ).
Початок дійства о 18:30.
Вхід вільний.
Зустрічі в соц-мережах:
- —
- 18 березня 2012, 22:34
- коментувати
“Але кожен по-своєму ми дійдем до Вифлеєму…”
Ще з дитинства зима в моїй уяві постає найказковішою порою року. Це час, коли очікуєш див і подарунків. Коли сам можеш творити дива, дарувати подарунки і радість іншим.
З погляду дорослих можна знайти досить просте пояснення: причиною передноворічного ажіотажу (а разом з ним і святкової атмосфери) є календар, адже саме взимку ми чекаємо в гості Св. Миколая, Новий рік, Різдво та інші “празники”, традиції святкування яких сягають глибини віків. Можливо, це навіть трохи дивно (диво!), що вони не загубилися в часі людської історії, не втратили своєї значущості у вирі повсякденного людського існування, а залишилися чи не найяскравішими календарними знаками-подіями в українській та світовій культурі навіть сьогодні (принаймні там, де я живу;).
Цікаво спостерігати, як давні традиції святкування набувають нових форм, вплітаються у сучасний контекст. І навпаки: як у щоденних “прозаїчних” ситуаціях знаходять свій вияв вічні питання людського буття. Саме Різдво Христове, а ще більше український вертеп яскраво репрезентують зв’язок вічного і минущого, божественного і людського, незвичайного і простого.
Оригінальну спробу такого поєднання здійснили учасники театру СБЛ “Наше Все” у виставі “В передчутті Різдва”.
( Читати далі )
З погляду дорослих можна знайти досить просте пояснення: причиною передноворічного ажіотажу (а разом з ним і святкової атмосфери) є календар, адже саме взимку ми чекаємо в гості Св. Миколая, Новий рік, Різдво та інші “празники”, традиції святкування яких сягають глибини віків. Можливо, це навіть трохи дивно (диво!), що вони не загубилися в часі людської історії, не втратили своєї значущості у вирі повсякденного людського існування, а залишилися чи не найяскравішими календарними знаками-подіями в українській та світовій культурі навіть сьогодні (принаймні там, де я живу;).
Цікаво спостерігати, як давні традиції святкування набувають нових форм, вплітаються у сучасний контекст. І навпаки: як у щоденних “прозаїчних” ситуаціях знаходять свій вияв вічні питання людського буття. Саме Різдво Христове, а ще більше український вертеп яскраво репрезентують зв’язок вічного і минущого, божественного і людського, незвичайного і простого.
Оригінальну спробу такого поєднання здійснили учасники театру СБЛ “Наше Все” у виставі “В передчутті Різдва”.
( Читати далі )
- —
- 21 січня 2012, 01:54
- коментувати