Як відомо, 19 березня — день народження відомої української письменниці сучасності Ліни Костенко. З цієї нагоди у Львівському палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) відбудеться творчий вечір під назвою «Мене не можуть люди не почути – душа в мені розгойдана, як дзвін!».

  Ініціаторами проведення заходу виступив громадський рух «За Львів Бандерівський», його підтримали молодіжні організації Львова «Студентське Братство Львівщини», «Студентське Братство ім. Степана Бандери», «Молода Галичина» та інші.
  У програмі вечора — музично-поетична композиція за участю студентських театрів «Наше Все» і «Хочу», виступи вокально-інструментальних колективів, ансамблю сопілкарів «Заграва», гуртів «Де Сенс» (Львів) та «Веремій» (Київ).
Початок дійства о 18:30.
Вхід вільний.

Зустрічі в соц-мережах:
vk.com/event35319680
www.facebook.com/events/237786496314309/

Люди, які люблять фотографувати, в наш час багато, проте, справжні фотографи – одиниці, яким необхідно показати, що вони мають змогу виставити свої роботи загалу, практично, без великих матеріальних затрат та зв'язків.
Тому ми організовуємо цю фотовиставку спеціально для такої талановитої молоді.

  Мистецтво стало безладом? Чи безлад став мистецтвом? Чи можливо поєднати у Львові ці дві речі? Ми пропонуємо фотографам відобразити Львів як місто хаотичного мистецтва.

Тематика: Мистецький безлад у Львові.

Для участі в конкурсі Вам необхідно:

Заповнити вхідну форму та присилати разом з фотографіями на e-mail: SF.Svit.OS@gmail.com

Склад журі: Ярослав Мончак, Володимир Дубас, Мирослав Пархомик. Фотографи проведуть в день відкриття майстер-клас по художній фотографії.

Партнери:
Львівська національна спілка фотохудожників України,
Магазин фото і відеотехніки «Цифровичок»,
Студія «Фотовернісаж».

Контакт: Марта (093-883-91-75)

Початок: 15 березня о 14:00
Закінчення: 29 березня о 13:00

Зустріч в соц-мережі:
vk.com/fotosos2012

Протокол засідання журі фотовиставки
«Світ очима студента 2012: мистецький безлад у Львові»
Від 9 березня 2012 р.

Члени журі:
Володимир Дубас
Ярослав Мончак
Мирослав Пархомик

Руслан Якимишин, «Львівський художник»
Галина Ткачук, «Портрет подруги»
Катерина Яворович, «Весняний спокій»
Марія Шевців, «Лебединий танок»
Галина Ткачук, «Ветеран колядників»
Євген Щегольський, «Під звуки джазу»
Василь Сумський, «Кожен може бути творчим»
Євген Щегольський, «Шевченківський гай»
Галина Ткачук, «Емоції боротьби»
Руслан Якимишин, «Сонце в теренах»
Андріана Чуніс, «ДО МІ НО»
Уляна Кіт, «У польоті»
Андріана Чуніс, «Фактури»
Євген Щегольський, «Дворовий»
Андрій Кузьмінський, «Крок до ідеалу»
Галина Ткачук, «Осінній морозець»
Євген Щегольський, «Back in the USSR»
Галина Ткачук, «Нірвана»
Галина Ткачук, «Весільна пантоміма»
Марта Кос, «Критик»
Андріана Чуніс, «Бувай ми здорова, їду я до Львова»
Євген Гурський, «Живий вуличний арт»
Євген Щегольський, «Постать»
Марина Шуміліна, «Погляд в гору»
Галина Ткачук, «Регбі на снігу»
Катерина Яворович, «Осінні почуття в хаотичному Львові»
Василь Сумський, «Інтелектуальний вечір»
Євген Щегольський, «Музика із заплющеними очима»
Євген Гурський, «Музичне паломництво»
Галина Ткачук, «Екіпаж»

Ще з дитинства зима в моїй уяві постає найказковішою порою року. Це час, коли очікуєш див і подарунків. Коли сам можеш творити дива, дарувати подарунки і радість іншим.
З погляду дорослих можна знайти досить просте пояснення: причиною передноворічного ажіотажу (а разом з ним і святкової атмосфери) є календар, адже саме взимку ми чекаємо в гості Св. Миколая, Новий рік, Різдво та інші “празники”, традиції святкування яких сягають глибини віків. Можливо, це навіть трохи дивно (диво!), що вони не загубилися в часі людської історії, не втратили своєї значущості у вирі повсякденного людського існування, а залишилися чи не найяскравішими календарними знаками-подіями в українській та світовій культурі навіть сьогодні (принаймні там, де я живу;).
Цікаво спостерігати, як давні традиції святкування набувають нових форм, вплітаються у сучасний контекст. І навпаки: як у щоденних “прозаїчних” ситуаціях знаходять свій вияв вічні питання людського буття. Саме Різдво Христове, а ще більше український вертеп яскраво репрезентують зв’язок вічного і минущого, божественного і людського, незвичайного і простого.

Оригінальну спробу такого поєднання здійснили учасники театру СБЛ “Наше Все” у виставі “В передчутті Різдва”.

( Читати далі )

Вертепували цьогоріч тільки 9 січня. Хоча репетиції вертепу відбувались ще з середини грудня, коли готували «В передчутті Різдва» (адже вертепне дійство становило невід'ємну частину вистави).

Дійство організовувалось спонтанно, напружено, до кінця не було відомо, хто точно зможе взяти участь, коли і куди підемо…

( Читати далі )

Театр СБЛ «Наше Все» та гурт «3V1» радо запрошують
всіх, хто не встиг потрапити на прем'єру наприкінці минулого року,
а також тих, хто встиг, ще раз
ступити у світ містерії Різдва
і відчути присутність великого у своєму житті…

— поезія Сергія Жадана і Григорія Чубая та проза Галини Пагутяк у поєднанні з традиційним українським вертепом
— жива музика від гурту «3V1» та Василя Карвацького

17 січня 2012 року о 19 год
Музей Ідей (вул. Валова, 18а)
Вхід вільний

Коли в повітрі пахне мандаринками, вітрини магазинів та вікна помешкань засвічуються кольоровими гірляндами, інформаційний простір потроху заповнюють різдвяні й новорічні пісні, а люди метушливо поспішають запастись подарунками, відчуваєш наближення свята. Зазвичай воно приходить майже непомітно-раптово, втягуючи тебе у вир домашніх клопотів, зустрічей та відвідин родичів-друзів-знайомих, пізніх гулянь, безсонних ночей…
Хоча насправді Різдво – це не тільки сповнення обряду чи дотримання традицій.
У ньому криється щось глибше. Яке кожен може розуміти по-своєму.

Театр Студентського Братства Львівщини «Наше Все» спільно зі Студентським братством ЛНУ ім. І. Франка пропонує власну інтерпретацію очікування-проживання-переживання різдвяної історії під назвою «В передчутті Різдва».
Традиційний український вертеп у поєднанні з сучасною поезією Сергія Жадана, Галини Пагутяк, Григорія Чубая та живою музикою витворює нове дійство:

з’являється присутність великого в твоєму житті…
відкривається щілина між світами…
річ не в ісусові а в його народженні
слухай але мовчи
і видно як звечора кришиться білий град
її вагітність ще тільки перетіка

Прем’єра вистави відбудеться 23 грудня 2011 р. у приміщенні Центру культури та дозвілля ЛНУ ім. І. Франка «Лис Микита» (вул. Університетська, 1).
Початок о 19 год. Вхід вільний.
Запрошуємо всіх охочих відчути містерію Різдва ;)

Довідки за тел. 093 434 74 50 (Надія Іванців), 097 65 29 419 (Марта Калиняк)

Запрошуємо усіх на конференцію «Революція на граніті – історико-культурний вплив на молодіжний рух”

Програма конференції

30 жовтня 2011 р. (неділя)

· 14.00 – 14.30 Реєстрація учасників конференції.
· 14.45-15.00 Вступне слово. Доповідач: Ольга Летнянчик
· 15.00-15.10 Відео-презентація подій Жовтня 1990р.
· 15.15 – 15.30 Презентація проекту «Фотоальбом» Доповідач: Андрій Остап
· 15.30 – 15.35 Фото презентація.
· 15.35 – 16.00 Кава-брейк та презентація фотовиставки.
· 16.00 – 16.30 Виступи учасників конференції
· 16.35 – 17.35 Круглий стіл. Модератор: Марія Мельник
· 17.40 – 18.00 Підбиття підсумків та закриття конференції.

У неділю, 23 жовтня 2011 р. Студентське братство Львівського національного університету ім. І. Франка за підтримки депутата Обласної ради Юрія Вереса, Новояворівської міської ради та магазину «Бібльос» проведе у Новояворівську презентацію «Співаника Студентського братства». На сьогодні це найповніший україномовний молодіжний збірник пісень з акордами, що побачив світ силами Студентського братства ЛНУ ім.І. Франка у квітні цього року.

Програма презентації:

( Читати далі )

Львівська міська молодіжна громадська організація “Студентське братство Львівського національного університету імені Івана Франка” запрошує на Презентацію “Співаника Студентського братства з акордами”, яка відбудеться в четвер, 15 вересня 2011р. о 16:30 в Актовому залі Українського Католицького Університету (вул. І. Свєнціцького, 17).

У програмі: представлення книги, музичне виконання кількох пісень, що ввійшли до збірки.

Вхід вільний.

ШУКАЙ І ЗНАЙДЕШ
Співаник Студентського братства на 18 форумі видавців у Львові.
Стенд №125 літературної агенції «Піраміда».

Хтось вже, певно, чув, а хтось, може, й ні, про те, що влітку наші братчики і сестрички разом з учасниками театру «Наше Все» започаткували новий проект, чи то пак, творче збіговисько;) під назвою джем-сейшен. І от уже відбулося 5 чи 6 таких зустрічей, а в інформаційному просторі братства про них ні слуху ні духу — наче дійство тільки для втаємничених...))
Насправді було літо, а то ж пора відпочинку, мандрівок, і якось зовсім неохота сидіти за компом і вишукувати шось в неті, коли за вікном така погода, що вдома не всидиш!:) Та й самі джем-сейшени відбувалися нерегулярно, якось спонтанно, часом вдавалися, а часом перетворювалися у бардівські вечори… Та ось нарешті, як на мене, вони почали виокремлюватися у самостійне і навіть більш-менш стабільно повторюване, з певним складом учасників, дійство. Постало питання про їхню сутність, наповнення, коротше кажучи, зміст і форму проведення. Тому я вирішила трохи поритися в неті і окреслити принаймні загальні риси названого явища, бо, як видно з розмов, кожен з учасників вкладає у це поняття щось своє.
Не буду оригінальною і звернусь до вікіпедії ru.wikipedia.org/wiki/Джем-сейшн (спробую перекласти з російської, бо в українській слова джем-сейшн немає). З часом, можливо, вдасться роздобути щось цікавіше, то додам (або хтось знайде і додасть:). Отож…

Джем-сейшен (англ. Jam session — «джем-сесія», дослівно «приємне проведення часу») — термін на позначення спільної музичної сесії; музичне дійство, коли музиканти збираються і грають без особливих приготувань чи погодження або коли взяти інструмент і виступити може кожен з присутніх.
Зазвичай відбуваються при зустрічі на гастролях кількох музичних колективів, коли музиканти після концертів збираються разом пограти і поімпровізувати у вільному стилі. Таким чином вони знайомляться один з одним як професіонали, демонструючи свою майстерність.
Слово «джем» можна використовувати і на позначення будь-якої натхненної чи зімпровізованої частини музичного твору, особливо в рок або джаз-музиці. Джем-сейшени зазвичай організовуються для задоволення самих виконавців, а не для публічного виступу.
Походження слова джем (jam) у цьому контексті стосується 1920-х років. Згідно з Online Dictionary of Etymology термін з'явився близько 1929 року і означав «короткий, вільно імпровізований пасаж, виконаний всією групою». Джерело такого значення невідоме, але як і багато сучасних термінів, «джем» прийшов в англійську мову з джазу.
Джем-сейшени часто використовують для створення нового матеріалу, підбору відповідного аранжування чи просто для зустрічі та спільної практики. Джем-сейшени можуть базуватися на вже існуючих піснях і формах, узгодженій послідовності акордів чи партитурі, запропонованих учасниками, або можуть бути цілком імпровізованими і варіюватися від дуже вільних зібрань любителів до витончених сесій звукозапису, призначених для публічного випуску.